18 листопада до Тритузнянського НВК завітали довгоочікувані гості – волонтери та воїни із зони АТО. Протягом останніх  кількох днів тривало підготування до зустрічі. Було організовано волонтерську акцію «Допоможи солдату». Ніхто не залишився байдужим, учні та працівники школи зносили продукти (крупи, макаронні вироби, овочі, консервацію, цукерки, печиво, мед і т.п.), миючі засоби, теплі речі. Дівчатка старших класів виготовили для солдатів обереги із жовто-блакитних стрічок, писали листи. Молодші школярі малювали малюнки, вирізали янголят із побажаннями.

І ось солдати на порозі нашої школи. Всі завмерли в очікуванні. Залунали вітальні оплески. Гості трішки розгубилися, вони не очікували такої зустрічі. Діти читали власні вірші, побажання, які склали для солдат. Особливо зворушливо звучали побажання із вуст маленьких школярів, які із запалом і вогником в оченятах говорили про те, що щиро вірять у перемогу наших захисників. Дівчатка 11 класу подарували солдатам патріотичну пісню «Слава Україні».

Дали слово і шановним гостям. Їх розповіді, спогади про бойові дії до глибини душі зворушили усіх присутніх. Багато хто не міг стримати сліз. У залі була тиша, чути було лише голос оповідача. Кожне слово врізалося в пам'ять, очі дітей були прикуті до солдат. Потім діти дарували свої малюнки, обереги, прохали передати їх і іншим солдатам, які знаходяться у зоні бойових дій.

Ще довго ми не хотіли відпускати гостей. Стояли на шкільному подвір’ї, не дивлячись на негоду. Фотографувалися на згадку. Діти обдивлялися зброю, машину, на якій були сліди від куль. У всіх було безліч питань до солдатів. Ті із задоволенням розповідали про новини із фронту. Обіцяли передати вітання на передову. Не вірилось, що все це відбувається на справді.

Ми не розходились, поглядами проводжали наших захисників. Хвилювались, щоб доїхали, бо далека попереду дорога. Діти махали гостям у слід. Хтось тихенько промовляв: «У добру путь, хай вас Бог береже…»

Я за тебе молюся, український солдате,

Я за тебе боюся, як за рідного брата.

І благання я шлю до високого неба –

Ти залишся живим, більш нічого не треба.