Треба говорити про минуле задля майбутнього: безпам’ятність народжує бездуховність, а вона, як ракова пухлина, роз’їдає тіло і душу нації - перекреслює історію, паплюжить традиції. Ми, як історична нація, повинні зберегти пам’ять про українських хліборобів безвинно убієнних рукотворним голодом. І маємо ми це зробити задля нашого прозріння, розкріпачення суспільної свідомості, зцілення сотень тисяч наших співвітчизників від страшного шоку, заподіяними масовими репресіями, покаятися у такий спосіб за довготривале замовчування злочину.
Відповідно до Указу Президента України «Про заходи у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодоморів» 27 листопада у Військовій СЗШ пройшли лінійка та єдиний урок пам'яті. Під час цих уроків учні різних класів відвідали бібліотеку, шкільний музей, подивились презентації, ознайомились із спогадами очевидців, записаними учнями школи ще у 2007-10 рр., та літературою з цього питання. Почуте та побачене не пройшло повз, а назавжди закарбувалося у пам'яті молодого покоління.
Вчителі та школярі говорили про минуле нашої України. Говорили про Голодомори 1921-1923р.р., 1932-1933 р.р., 1946-1947р.р… Не просто говорили, а пом’янули хоч сьогодні, з непристойним спізненням у кілька довгих десятиліть, тих великомучеників нашої трудової історії, жертв непередбаченого в історії людської цивілізації Голодомору. Пом’янули і будемо шукати в собі силу й відвагу пройти за ними дорогою їхньої хресної путі. Не їм це потрібно, а нам. Все, що вони могли сказати світові, вони вже сказали. Тепер наша черга…
На траурному мітингу, який був проведений 27листопада в центрі села зав. сільським клубом Кужіль Т.І., де були присутні учні та працівники школи, присутні дали слово долучитися до скорботних заходів 28 листопада 2015 року, зокрема у загальнонаціональній хвилині мовчання о 16.00 та акції „Запали свічку”. |