Патріотизм – це любов та відповідальність. Любов до землі, на якій ти народився, та відповідальність за її долю та долю твого народу. 22 квітня 2015 року в стінах Березнуватівської СШ відбулася незвичайна, по-родинному тепла зустріч педагогів, учнів, представників районної державної адміністрації, місцевої громади з гостями школи – учасниками обласного дводенного (22-23 квітня 2015 року) семінару-практикуму методистів з виховної роботи міст і районів Дніпропетровщини, директорів позашкільних навчальних закладів туристсько-краєзнавчого напряму та директорів багатопрофільних позашкільних навчальних закладів, які мають в своїй структурі туристсько-краєзнавчі відділи (гуртки), за темою «Патріотичне виховання підростаючого покоління засобами туризму, краєзнавства, європросвіти в умовах сучасних соціально-політичних викликів». Семінар проводився на базі Дніпропетровського дитячо-юнацького центру міжнародного співробітництва, Криничанського, Солонянського районів та міста Кривого Рогу.

     Не випадково семінар було проведено саме в Березнуватівській середній школі. Робота з національно-патріотичного виховання учнів в навчальному закладі займає основне місце в роботі вчителів, адже любов до Батьківщини починається з маленького зернятка, засіяного в душах дітей. Звичайно, патріотизм та любов до рідного краю не можуть формуватися враз, тому ця робота проводиться в системі через виховні години, екскурсії, пошукову роботу. Вихованці школи,  їх батьки, вчителі беруть активну участь у зібранні музейних експонатів та в доброчинних акціях, які періодично проходять в стінах навчального закладу. 

     Саме березнуватівська земля подарувала Україні Сергія Нігояна – Героя Небесної Сотні, Героя України, коротке життя якого – приклад служіння Вітчизні. Всі учасники семінару-практикуму спершу побували на місці поховання Сергія, намагалися втішити його батька та бабусю, поклали квіти до підніжжя пам’ятника та запалили свічки. В жалобі схилилися змучені горем рідні, гості села перед портретом юнака. Звичайно, ніхто не бажає сьогодні смерті своїм синам, але суровий час перемін та випробувань забирає їх від нас, змушує сумувати і жити. Жити і пам’ятати.

     А далі був переїзд до красуні-школи. «Живий коридор», створений учнями школи, що тримали прапори, жовто-блакитні повітряні кульки, обереги-колоски, і проникливі слова, і пісні, а головне – відкриті дитячі серця – все це було до сліз зворушливо. Продовжились гостини біля шкільної «української хати», вщерть наповненої старовинними предметами домашнього вжитку, оберегами. А поруч на виставці презентувалися вироби народних умільців - членів гуртків районного ЦДЮТ та учнів школи.

      Гості завітали також до шкільної кімнати-музею, експозиції якої присвячені юному землякові, справжньому патріоту України – Сергію Нігояну. Короткий екскурс в дитячі і шкільні роки свого колишнього учня здійснила вчитель історії Борейко Ольга Дмитрівна. По-материнськи тепло вона говорила про нього,про його любов до України та Вірменії, батьківщини його батьків, яку юнак мріяв побачити понад усе. Але його сподівання не збулися…

     Зібравшись у затишному шкільному актовому залі, господарі та гості стали учасниками театралізованого дійства, присвяченого Герою Небесної сотні - Сергію Гагіковичу Нігояну. Саме він став першою жертвою нової боротьби за незалежність України. Він був серед мирних демонстрантів, що загинули на початку 2014 року на Майдані Незалежності в Києві, здебільшого під градом куль снайперів, наказ яким віддавали жорстокі і підступні люди. Вони були звичайними людьми. І в мить останню віддали нам найдорожче, що мали, — життя своє. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, дітей їхніх ненароджених доколихали, пісень за них доспівали.

     Нікого не залишили байдужим показані кадри відеоролика, в якому юнак вірменської зовнішності гарною українською мовою цитує поему Тараса Шевченка «Кавказ». Не даремно ж дніпропетровська поетеса Леся Степовичка написала рядки «Так ось яким явився нам Тарас! У образі Сергія Нігояна». Людська пам’ять – дивовижний інструмент. Дещо ми забуваємо майже одразу, а дещо впивається в нашу душу настільки глибоко, що позабути це здається неможливим, тому що тут спрацьовує одвічний закон: ми віримо лиш у те, в що хочемо вірити; ми пам’ятаємо лише те, що хочемо пам’ятати. Та  сьогодні  ми  вже  знаємо,  що  герої   не  вмирають,  вони  живуть  у  нашій  пам’яті,  вони  живуть  у  тих,  хто  продовжує  їх  справу,  вони  живуть  доти,  поки  жива  їх  справа. А семінар-практикум, проведений на Солонянщині, покликаний зробити внесок до збереження пам’яті про долі тих людей, що загинули на Майдані.

    Зі словами пошани до гостей звернулися директор КЗ «ДДЮЦМС» ДОР Гончар Н.Г., позаштатний радник в.о.голови Солонянської районної державної адміністрації Швець П.І., керівник відділу освіти Дармостук М.А., директор школи Пивоваров Ю.В..

     Яким хвилюючим був момент, коли батьку Сергія Гагіку Серьожайовичу гості з різних куточків Дніпропетровщини висловили свої почуття вдячності і шани та передали подарунки, в які було вкладено часточки душі і тепла дитячих сердець! Учасники семінару-практикуму – представники 27 міст і районів області – відзначили високий рівень організації та проведення заходу відповідно до сучасних вимог та методичних рекомендацій МОНу, різноманітність форм і методів роботи, змістовність і неповторність кожного етапу, висловили подяку дітям, їх батькам, педагогам, представникам влади. Особливих слів подяки за організаторські, творчі, креативні уміння заслуговують методисти районного ЦДЮТ Хрипко Л.В., Козлова Н.В., вчителі Кузьменко В.М. (Березнуватівська СШ) та Бей М.П.(Новопокровська СШ).

     Емоційною крапкою  семінару став виступ дитячого колективу Новопокровської СШ під керівництвом Бея М.П.. Бурхливими оплесками, скандуванням «Ми – патріоти!» гості та господарі школи попрощалися, твердо вірячи в те, що коли є почуття патріотизму його нікому не здолати.

      А провісником і надією на мирне життя в Україні для всіх стали символічні голуби, спечені учнями школи-господині семінару.

    Закінчилися гостини учасників семінару… Опустів шкільний двір, але душі учнів та педагогів наповнилися новими почуттями єдності, злагоди, патріотизму, відданості своїй землі. Тож єднаймося заради України!

Методист Солонянського РНМК

Грабко Т.А.