Гірка пам'ять війни! Ми її завжди пам’ятатимемо, вона завжди болітиме нам і буде сумним нагадуванням про ті страшні часи. Історія України мала багато трагічних періодів. Коли свобода і навіть сам факт існування українського народу опинявся під загрозою. Але завжди в такі періоди найкращі сини і дочки України ставали на захист своєї землі, своєї держави, своїх співвітчизників.

20 лютого 2014 року на Майдані пліч-о-пліч стали українці і євреї, росіяни та вірмени, грузини і білоруси. Їх об'єднала українська земля та бажання жити у вільній країні. Спочатку вони вимагали право вибору. Потім їм довелось вимагати права жити. І хоч кулі снайперів - це вагомий аргумент, але ні кулі, ні гранати, ні нелюдська жорстокість не змогли перемогти цих людей. Вони гинули, та не здавались... Кожен з Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім'ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи.  Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. 20 лютого 2017 року вчителі та учні Олександропільського НВК зібралися в актовій залі, щоб у глибокій скорботі низько схилити голови перед пам'ятю тих, хто боровся за честь, правду, гідність і віддав своє життя на Майдані. Цей захід підготувала Захарченко Т.М. - вчитель історії. Всі присутні поринули у ті страшні події 2014 року, переглядаючи фрагменти документального фільму. Зі сцени лунали вірші, що розповідали про героїв, які поклали свої голови за наше майбуття. Слова патріотичнних пісень закликали любити та шанувати нашу Батьківщину.  У своїх молитвах учні прохали у Бога кращої долі, єдності, миру і спокою нашому народу.

Герої не вмирають! Вони живуть, допоки їх пам'ятають. Вони навічно пішли від нас, заради торжества справедливості пожертвували собою. Вони повинні жити в нашій пам'яті!