 69 років тому почалося визволення нашої
області від фашистських окупантів.
А вже 28 жовтня 1943 року зустрічали воїнів –
визволителів і жителі села Березнуватівка.
У ці дні за давньою традицією мешканці
Березнуватівки вшановують ветеранів, покладають квіти до меморіалу «Скорботна
мати», проводять мітинги.
Ось і цього року у святково прибраній актовій залі
Березнуватівської СЗШ зібралися вчителі та учні,місцеві жителі, працівники
сільської ради. Зібралися на Урок мужності, щоб вшанувати пам'ять тих, хто поліг,
визволяючи наше село, а також односельчан, які не повернулися із доріг війни.
Лунає музика воєнних років, терпко пахнуть
хризантеми, і хвилюють душу слова пісні,яку виконує Попов Роман: «Ніхто не
забутий, ніщо не забуто…». Ведучі Буряк Станіслав та Чабаненко Єлизавета
розповідають про ті далекі воєнні роки, згадуючи поіменно односельчан, яким не
судилося повернутися до рідної домівки, а також ветеранів, які не дожили до
цього дня. Роки невблаганні – і лише двоє учасників бойових дій залишилися в
селі – Галан К.І. та Ляшенко О.К.
Слова
вдячності ветеранам промовляють учні 7 класу Куктенко А., Петручик Н., Зуб В.,
Пола Р., Попадюк В.
А кадри воєнної хроніки, що супроводжують слова
ведучих, переносять присутніх в ті страшні часи: рвуться снаряди, палають міста
і села, чорна від пожарищ земля, і жах в широко відкритих дитячих очах.
Це не повинно повторитися!
Оголошується хвилина мочання.
І лише стукіт дитячих сердець відлунює в унісон
метроному «Ніхто не забутий, на попіл ніхто не згорів…». Вони живуть, живуть в
пам’яті, линуть в небі журавлиним ключем,оживають в дзвінких дитячих голосах,в
пісні про вишневу Україну, рідну хату, лелеку, яка звучить у виконанні Пазін Анни та Самарець Єлизавети.
Кращим учням
школи Зірніченку І., ХоменкоЛ., Січику Р., Борщ А., Годнюк Л., Попову Р.
надається право покласти квіти до підніжжя пам’ятника воїнам – визволителям,
віддати дань пам’яті.
І ніби у клятву: Звучать слова схвильовано,врочисто.
Нащадки промовляють їх малі;
-
Спасибі
вам,що не дали фашистам
Топтати цвіт вкраїнської землі
Що солонянську землю захищали,
Не шкодували молоде життя,
Щоб ми неволі,горя і біди не знали.
В щасливе прямували майбуття!
Вчитель української мови та літератури
Березнуватівської СЗШ
Півненко Людмила Іванівна | 
