Під час проведення декади естетичного виховання у Військовій СЗОШ відбулася незабутня екскурсія у Солонянський краєзнавчий музей. Ми чекали цієї події з нетерпінням. Адже не тільки відвідаємо музей, а і зустрінемося із відомим земляком, поетом, співаком, автором музики на свої вірші, та просто справжнім козаком – Петренком( Солонянським) В’ячеславом Васильовичем. Учні 5, 6 та 7 класів у повному складі у четвер, 6 жовтня, вирушили автобусом до смт. Солоне разом із нашими вчителями, організаторами екскурсії, Козловою Олександрою Олексіївною та Говорухою Валентиною Сергіївною. Коли ми прийшли до музею, нас уже чекав і В’ячеслав Васильович, і завідуюча краєзнавчим музеєм Д анильченко  Наталія Василівна. Музейна кімната вразила нас розмаїттям музейних експонатів. Чого тільки тут не було : і кобза, і бандура, і неповторні вишивані рушники з різних регіонів України, і справжня українська піч зі своїм начинням, і вишиті та намальовані ікони,  і стародавня зброя, і ціла галерея, присвячена подіям другої світової війни, і картини-барельєфи нашого земляка, художника із Дзвонецького Хутора Музи. Спочатку Наталія Василівна првела для нас дуже цікаву та пізнавальну екскурсію музеєм. Ми ставили багато запитань, адже нас дуже цікавив побут та життя попередніх поколінь. Особливо нам сподобалася зброя та ткацькі верстати.  А коли до нас заговорив Петренко В. В., нам усім і справді перехопило подих.  Він розповів про свою творчість, торкнувшись власного життя( адже він проживає зараз у Херсоні і там входить до козацької спільноти, а Солоне – його рідне село – тут народився, відбувалося становлення його таланту). Вірші його були високопатріотичними і ліричними, ніжними і пристрасними водночас. Він розповів про свої пісні. Особливо нам сподобалася пісня про Солоне, яку він сам заспівав. І голос у нього – прекрасний! Свого часу він співав у церковному хорі. Співав В’ячеслав Васильович і інші свої пісні. Мелодію створив сам.Дуже цікаво було, коли наша вчителька, письменниця Козлова О. О. ( друкується все життя за своїм дівочим прізвищем Олеся Омельченко) прочитала вірш про наше село. Він був таким барвистим, що уявлялася літня чудова пора, галявини соковитої трави і запах молока від череди…А потім і я прочитав свій вірш, присвячений Т. Шевченку, який переміг позаминулого року у обласному конкурсі «Собори наших душ» і який увійшов до альманаху № 16 «Собори наших душ» .Коли ми прощалися, сфотографувалися на пам'ять. Довго будемо пам’ятати про цю дивовижну, насичену гарними спогадами, враженнями та знаннями екскурсію. Прощавай, Солоне! Ми до тебе ще приїдемо!

                                                                                                            Глущенко Назар, учень 7 класу, член                                                                                                            літстудії «Віконечко» при Солонянському ЦДЮТ